Комунальний заклад «Сватівський районний народний краєзнавчий музей»

Розташування

Луганська область м. Сватове вул. Садова, 72

Вид культурної спадщини

інформація уточнюється

Тип порушення

Пошкодження Незаконне переміщення музейних колекцій Привласнення

Причетні

Війська РФ

Карта

Історія обʼєкта

Сватівський районний народний краєзнавчий музей був створений у 1962 році¹. Спочатку музей займав невелике приміщення і кількість експонатів у ньому теж була незначною. Тоді він розміщувався у районному будинку культури імені Кірова. У 1969 музей переїхав у колишній будинок Мороки. Кількість експонатів на той час помітно зросла, і розташувати їх ставало дедалі складніше. На той момент керував музеєм Леонід Королько. За часів директорства Галини Плющ (очолила музей у 1981 році) було проведено велику роботу зі збору нових експонатів. Загалом було зібрано кілька тисяч нових експонатів, серед яких: 200 картин місцевих художників, ікони, старовинні монети та грошові знаки, самовари тощо. Протягом кількох років директоркою музею була Галина Ржавська, за каденції якої музей став районним комунальним закладом і отримав звання «народний». До лютого 2022 року музей очолювала Яна Бондарева. У фондах зберігалося 10911 експонатів². У Сватівському районному краєзнавчому музеї діяло шість експозиційних виставкових залів³: 1. Археологія та заселення краю.

2. Історія Сватівщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. 3. Сватівщина в роки Другої світової війни. 4 Золоті імена. Визначні особистості Сватівського району. 5. Зала “ Боротьба за незалежність України”. 6. Культура і мистецтво Сватівщини. У фондах музею зберігалася представницька палеонтологічна колекція (зуби акули, відбитки молюсків), артефакти якої були відібрані в кар’єрі палеогенового піску, розташованого на захід від м. Сватове, а також з правого берега р. Красна, який складається в основному із крейди. В археологічній експозиції було представлено дві посудини трипільської культури, кременеві вироби епохи енеоліту, горщики катакомбної та зрубної культур доби бронзи, частина бронзового псалія епохи раннього заліза, стріли того ж періоду та горщики салтово-маяцької культури⁴. У літературі згадується також антропоморфна стела «часів енеоліту», яку виявив С. Братченко³, проте археолог, науковий співробітник Інституту археології НАН України С. Теліженко відмітив, що коли він особисто відвідував музей у 2017 та 2020 роках, стела не була представлена в експозиції. Етнографічна частина залу (відноситься до зали «Археологія та заселення краю») містила унікальні експонати, серед яких найбільш представницькою була дерев’яна розмальована скриня, а також близько 200 вишиванок (експонувалася лише частина). У залі «Історія Сватівщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст.» було представлено прекрасну колекцію фарфорового та фаянсового посуду кінця ХІХ початку ХХ століття. У цьому ж залі, який ділить площу з «Сватівщина в роки Другої світової війни» експонувалися медалі царського та радянського часів, банкноти та монети світу, костюми військових часів Другої світової та їхня зброя. Ще в одній залі були представлені матеріали сучасних подій - від війни у Афганістані та Чорнобильської трагедії до Російсько-української війни. У найбільшій залі було виставлено твори декоративно-прикладного мистецтва місцевих майстрів, живопис, спортивні здобутки. Значна частина картин за авторством Г. Смерчинської ((1908-1989). Ганна Яківна Смерчинська - художниця-архітекторка, за її проєктами було побудовано багато об’єктів у різних містах країни, особливо відома на Харківщині та Луганщині; ініціаторка створення музею на Сватівщині, “Почесний громадянин міста Сватове”). Родзинкою музею була колекція монументів та погрудь В. Леніна, які збирали по всьому району та завозили до внутрішнього дворика з метою створення експозиції просто неба, присвячену тоталітарному минулому. Великий інтерес викликали матеріали, що розповідали про визначних особистостей Сватівщини: кінорежисера М. П. Мащенка, доктора мистецтвознавства Н. А. Лебедєва, видатних дослідників, імена яких є на карті світу - І. С. Краснослободцева та В. П. Маласая, відомого українського поета В. Сосюри , що бував на Сватівщині та прославив місто у своїх творах^3,4. Будівля музею. Приміщення музею 1888 року побудови, виконано в характерному на той час стилі класицизму, це була і залишається єдина будівля зі шпилем на даху, що якісно вирізняло її з-поміж інших будівель3. Купець Федір Захарович Морока побудував цей красивий і оригінальний будинок для потреб власної родини. Власник займався торгівлею зернових, закуповував зерно в поміщиків та окремих селян, мав підводи для його перевезення та амбари для зберігання зерна, які розміщувалися за річкою Красною по вулиці Столбовій, ліворуч від дороги на Куп’янськ. У буремні роки революції 1917-1921 років родина Мороки емігрувала. Після націоналізації майна в цьому будинку розміщувалися різні державні установи: міліція, дитячий будинок, дитяча консультація, а з 1969 року в це приміщення (по вулиці Садовій, 72 ) було переведено Сватівський районний краєзнавчий музей. У 1973 році будівлю капітально відремонтували: перекрили дах, стіни просочили червоним пігментом і рідким склом. Зсередини стіни обліпили плиткою. У 2017 році за кошти районного бюджету та благодійних внесків будівлю музею знову відремонтували: замінили електропроводку, відновили фундамент. Були придбані нові виставкові стенди та вітрини, комп’ютери².

Опис порушення

Протягом перших днів вторгнення Російської Федерації в Україну бої точилися не лише на лінії розмежування з тимчасово окупованою частиною Луганщини, але й у глибині області. Так, зокрема, 24-25 лютого українська армія вступила в бій з ворогом під Біловодськом, Новоайдаром, Старобільськом. 2 березня Новоайдар і Старобільськ були зайняті росіянами, які невдовзі почали просуватися у східному напрямку і наблизилися до Сєвєродонецька. 28 лютого жителі села Містки Сватівського району повідомили, що в село зайшли росіяни, які просувалися в бік Сватового, що було окуповане з 3 березня5. Після початку контрнаступу українських військ на початку вересня 2022 року повідомлялося, що російські війська залишили місто. 14 вересня надійшла інформація, що російські війська повернулися6. Наразі місто є транзитною територією, через яку на захід (в сторону долини р. Жеребець) та на південь (в сторону Кремінної) постійно пересуваються російські війська. У місті тривалий час був відключений інтернет, і тому відсутня повноцінна інформація про те, що саме там відбувалося. Починаючи з березня 2022 року, в повідомленнях немає абсолютно ніяких відомостей про Сватівський народний краєзнавчий музей. Так само не було й інформації у 2022 році від музейників, які співпрацюють з окупаційною владою, про “інвентаризацію” музейних колекцій зазначеного вище музею. 14 березня 2023 року Державна Дума РФ прийняла федеральний закон «Об особенностях правового регулирования отношений в области культуры в связи с принятием в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области и Херсонской области и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов – Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области и Херсонской области» (підписано В. Путіним 18 березня 2023 року; № 63-ФЗ). Він розрахований на 5 років і, згідно із цим законом, всі об’єкти культурної спадщини, що знаходилися в реєстрах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей на момент прийняття Держдумою рішення про входження ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областей до складу Російської Федерації, а також нововиявлені об’єкти на цих територіях визнаються «объектами федерального значения, включенными в единый государственный реестр объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации». Термін подання інформації обмежено до 1 січня 2026 року. При цьому в статті 3 зазначено, що включення об’єктів культурної спадщини до реєстру не потребує проведення державної історико-культурної експертизи. У статті 5 закону говориться про включення до державної частини Музейного фонду РФ всіх музейних предметів та музейних колекцій, які підлягають обов’язковому обліку, комплектуванню та зберіганню. Таким чином, цей закон поширює «протекцію» російської влади на всі об’єкти культурної спадщини, які знаходилися на окупованій частині України і були включені до складу РФ 3 жовтня 2022 року. Враховуючи масові випадки вивезення окупаційними адміністраціями культурних цінностей в Херсонській області перед контрнаступальними діями ЗСУ, є велика загроза, що колекції Сватівського районного народного краєзнавчого музею при відступі російських військ з окупованих територій Луганщини теж будуть викрадені.

Повномасштабна агресія РФ проти України 2022