Територія степу має величезну кількість курганних могильників (Табл 1). Терміни “курган” або “могила” означають округлий або довгий земляний насип, зведений над одним чи кількома похованнями. Перші кургани почали з’являтися в степовій зоні Північного Причорномор’я у IV тис. до н. е. та проіснували до перш. пол. ІІ тис. н. е. Тривале використання таких насипів як могильників зумовило появу курганних груп. Кургани містять нашарування декількох історичних епох. Поховання, здійснені на різній глибині, розділяють на основні та впускні. Кожного разу курган досипали, на його верхівці встановлювали кам’яні стели, дерев’яні стовпи, неодноразово курган використовували під час тризни – обрядів, пов’язаних із вшануванням душ похованих предків.

Археологічні дослідження на території Запорізької області проводили в 70-80 –х рр., під час розквіту розкопок, пов’язаних із зростанням будівництва меліоративних споруд (Тощев, Ельников, Дровосекова, Древности Запорожского края, 2003. 49-55). У той самий час починається інвентаризація пам’яток культурної спадщини.

Курганну групу (охор. № 1846) вперше обстежили у 1982 р. наукові співробітники Запорізького обласного краєзнавчого музею Ляшко С. М. та Плешивенко А. Г. У 2005 році повторно обстежувала Плешивенко А. Г., яка ще додатково виявила кургани 2 та 3 (Табл. 2; 3) 

У 1984 році виконком Запорізької обласної ради народних депутатів прийняв рішення про включення курганної групи № 1846 до списку пам’яток археології місцевого значення та затвердив її охоронну зону. (№ 354 від 23.10.1984 р.). 

Курганна група відповідає критеріям автентичності, а також пов’язана з історичними подіями, віруваннями та розвитком культури на цій території.

Згідно з паспортом, пам’ятка складається з трьох курганів округлої форми. Група розташована на рівнинному плато між р. Карачекрак на півночі та її лівою притокою балкою Поповою з відрогами на заході та півдні (Табл. 2; 3). Параметри насипів: 

курган № 1: висота – 2,4 м; діаметр – 35 м;

курган № 2: висота – 0,4 м; діаметр – 18 м;

курган № 3: висота – 0,6 м; діаметр – 22 м.

На космічних знімках від 19.03.2020 з серверу Google Планета Земля Pro  (https://google-earth-pro. ) добре видно, що насипи ще не мають суттєвих пошкоджень (Табл. 4).

Згідно з мапою хронології війни, під час наступу на Півдні 13 березня 2022 року Василівський район окупували російські підрозділи росгвардії  (Хронологія війни агентство «Настоящее время» https://www.currenttime.tv ; Мапа Deep State https://deepstatemap.live ). 

Протягом літа 2022-23 рр. тут розташовувалися підрозділи: 429-й мотострілецький полк, 125- мотострілецький полк полк ДНР, 4-та військова база Південна Осетія, підрозділ росгвардії «Ахмат-Схід», 503-й мотострілецький полк, 237-й десантно-штурмовий полк зі складу 76-ї дивізії, 234-й десантно-штурмовий полк зі складу 76-ї дивізії, 45-та окрема бригада спеціального призначення. 

Завдяки знімкам високої якості (космічний знімок 07.11.2023 р. супутника Sentinel-2 L2A з сервера https://eos.com), удалося встановити, що на курганах 1846.1-3, зруйновано частину поли через розташування  тут окопів та рову (Табл. 5).