Статус поселення: нововиявлена пам’ятка, на обліку не перебуває.

Місце розташування. Згідно з рельєфом місцевості, поселення Білогорівка на денній поверхні не виражене, за топографією розташовується на надзаплавній терасі правого берега р. Сіверський Донець, на лівому березі Сурівського струмка, який протікає вздовж русла балки Крутенька. За 2 км на південь-південний схід від поселення розташовується центральна частина смт. Білогорівка. Південно-західна частина поселення, яка розташовується на лівому березі струмка частково зруйнована глибокою траншеєю (до 110 м завдовжки), по бортах якої зібрано численний археологічний матеріал (кераміка). За 200 м на південний захід від поселення розташовується насосна станція та електропідстанція, а безпосередньо по південній та східній межах поселення проходить асфальтована дорога. У північній та північно-західній частинах поселення вириті глибокі котловани, які завалені бетонними блоками. Огляд задернованої денної поверхні правого берега струмка (у кротовинах) дозволив виявити фрагменти керамічного посуду епохи середньовіччя. Загальна потужність культурних нашарувань у траншеї сягає 1,5 м. По всій довжині траншеї траплялися фрагменти керамічного посуду, кістки тварин та обмазка. Приблизні розміри поселення 100х185 м. 

Судячи зі знахідок, виявлених у траншеї станом на 2017 рік (фрагменти кухонного керамічного посуду), поселення відноситься до салтово-маяцької культури епохи середньовіччя (VIII-X ст.).

Історія досліджень. Поселення виявлене у 2017 році під час розвідок, які проводила Східноукраїнська експедиція ДП НДЦ «ОАСУ» під керівництвом С. А. Теліженка. Був проведений візуальний огляд площі пам’ятки та зібраний археологічний матеріал у траншеї. З метою встановлення наявності або відсутності культурних нашарувань на правому березі Сурівського струмка, там було закладено два шурфи, у яких археологічні нашарування не зафіксовані. 

У результаті досліджень, які проводила Східноукраїнська археологічна експедиція у 2018 році, було встановлено, що й далі на північний схід від поселення часто трапляються артефакти епохи середньовіччя, а також знаходиться некрополь цього ж часу (VIII-X ст.).

У 2021 році учасники Луганської археологічної експедиції ІА НАН України відвідали це місце з метою моніторингу стану пам’ятки. Траншея збільшилася в розмірах через вплив водно-ерозійних процесів. Також були зібрані в траншеї матеріали, які дозволили уточнити дані: поселення є багатошаровим, оскільки були виявлені також артефакти доби неоліту і пізньої бронзи.

Події 2022 року. Поселення розташовується за 1,3 км на південний схід від «Білогорівської переправи», яку росіяни намагалися декілька разів звести навесні 2022 року. Під час обстрілів територія поселення опинилася під перехресним вогнем, на що і вказують численні сліди від вибухів поблизу поселення та безпосередньо на його території. Активні бойові дії поблизу поселення (а можливо і на самому поселенні) й досі тривають, тому можна припускати, що культурні нашарування поселення постраждали значно більше, аніж це можна побачити на супутниковому зображенні за червень 2022 року. Не виключається також, що глибока траншея може використовуватися у військових цілях. Під час обстрілів значно постраждали також насосна станція та електропідстанція, які знаходяться поруч з поселенням.