Статус некрополя: нововиявлена пам’ятка, на обліку не перебуває.

Місце розташування. Середньовічний некрополь займає підніжжя та схили (ймовірно, до верхівки) корінного правого берега р. Сіверський Донець, який має назву Сурівські гори. Схил, на якому розташовується некрополь, з двох сторін обмежується балками, одна з яких безіменна, а друга має назву Крутенька. Центральна частина с. Білогорівка (кол. Нижній Сурів) розташовується за 2,3 км на південь від місця некрополя, а русло р. Сіверський Донець за 686 м на північний схід. За 470 м на південний захід розташовується русло струмка Сурів, а за 112 м у тому ж напрямку конус виносу великої балки Крутенької. 

У південно-західній частині котловану для встановлення опори площею 40м2 і виявлене поховання, яке було частково зруйновано під час роботи землерийної техніки, – череп, ріг кози, два горщики та частини бронзового люстерка, які розташовувалися поблизу нього, випали та були переміщені в більш безпечне місце. Гомілкові кістки не вдалося дослідити, оскільки існувала небезпека обвалу ґрунту. Судячи зі стратиграфії, поховання було здійснене в підпрямокутній ямі розмірами 2х0,65 м, виритій у крейді та орієнтованій довгою віссю з північного заходу на південний схід. Поховальна яма фіксувалася на глибині 0,8 м від денної поверхні, а скелет лежав на підрубленій поверхні крейди на глибині 1,37 м. Короткі сторони ями заокруглені. Вийнятими конкреціями мергелю поховальну яму було і закладено. На денній поверхні поховання не виділялося. Похований знаходився у випростаному стані на спині, головою на північний захід. Кістки рук витягнуті вздовж тіла. Могила була оздоблена деревиною. 

Виявлене поховання не є випадковим – приблизно за 600 м на південний захід знаходиться Білогорівське поселення, мешканці якого і облаштували некрополь по схилах корінного берега. Подібна традиція розташовування некрополів по схилах корінних берегів річок є притаманною для населення салтово-маяцької культури. Наприклад, подібний некрополь дослідив К. І. Красильніков на правому березі р. Айдар поблизу с. Лисогорівка Новопсковського району Луганської області2. Два могильники М-1 та М-2 дослідив цей же археолог на схилі правого берега р. Деркул поблизу с. Новолимарівка Біловодського (нині Старобільського) району Луганської області3. Слід згадати також й поховання на правому березі р. Красна у Сватовому, здійснене за мусульманським обрядом, досліджене у 2017 році С. А. Теліженком5. Розташування некрополів у подібних топографічних умовах, ймовірно, пояснюється побоюванням пограбування могил. Саме тому могили виривали в крейдяних або мергельних відкладеннях і цим же седиментом заповнювали їх, не лишаючи на поверхні жодних ознак. На Лисигорівському могильнику було досліджено 146 поховань (станом на 2005 рік), а в Новолимарівці 17 на першому могильнику та 24 на другому. Ще на могильнику, розташованому на правому березі р. Сіверський Донець поблизу с. Жовте (Слов'яносербський район), було досліджено 30 поховань3. Зважаючи на результати багаторічних досліджень подібних поховальних комплексів, можна стверджувати, що некрополь займав весь схил гори, а також її верхівку. Іноді некрополі розділені тальвегами тимчасових водотоків (балками). Таким чином, можна зробити припущення про те, що поховання в цій частині Сурівських гір не єдине і може бути частиною великого некрополя. 

Події 2022-23 року. За супутниковими зображеннями, які датуються травнем червнем 2022 року, видно, що територія поблизу опори ЛЕП №71 перебуває у вогні, а також вкрита слідами від вибухів. Це дає підстави вважати, що площа могильника постраждала в результаті воєнних дій.