Кам’яна Могила – унікальна пам’ятка археології та історії давнього мистецтва та релігії. Центральний комплекс складається з 11-ти метрового панцероподібного пагорба з пісковику, який зберігає входи до печер та гротів. За даними вчених, тут виявлено близько 68 місцезнаходжень із зображеннями різних епох (Табл. 1, 2). У 60-х роках Кам’яна Могила отримала статус пам’ятки місцевого значення (Постанова Ради Міністрів Української РСР № 711 «Про затвердження списку пам’яток мистецтва, історії та археології Української РСР») (охорон. № 33). Користувачем призначено історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила». Головна наукова тема музейної експозиції — відображення етапів історії розвитку мистецтва. Першу фондову колекцію формували співробітники ІА НАН України, серед яких необхідно назвати таких відомих вчених, як Бадер О. М., Рудинський М. Я., Гладилін В. М., Даниленко В. М. (Бадер, 1949; Рудинський 1961; Гладілін, 1964; Михайлов, 1994)

Основу сучасної експозиції музею «Кам’яна Могила» заклав у 70-х рр.., засновник та директор заповідника Михайлов Б. Д. До фондової колекції увійшли численні результати системних розкопок на пагорбі та навколо. Це дало можливість продовжити презентацію в постійній експозиції типології зразків наскельного живопису (гравірування на стелях, малюнки на блоках, скульптури) та хронології розвитку місцевих культур та мистецтва (Табл. 4.1). Після отримання статусу національного (Постанова № 1761 від 27.12.2001 Кабінету Міністрів України «Про занесення пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до державного реєстру нерухомих пам’яток України») до фондів та експозиції поступово потрапляли речі з різних археологічних досліджень історії мистецтва (Табл. 4.1). Таким чином, на 2022 р. фондова колекція та експозиція включала широкий набір експонатів від антропоморфних стел, орнаментованих горщиків до сучасних картин. З 2006 року археологічний комплекс «Кам'яна Могила» перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і претендує на право внесення об'єкта до основного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Серед знахідок на пагорбі Кам’яна Могила переважають різні вироби з місцевого пісковику. Окрема, яскрава група знахідок підпадає під термін “приклади мобільного мистецтва”, до яких відносять т.з. чуринги. Відповідно до археологічного довідника, це кам’яний або дерев’яний виріб у формі овалу або риби, вкритий геометричними композиціями чи зображеннями людей, тварин, птахів (Словник-довідник Археології, 1996, с. 304). Його назва походить з назви побутових речей племені «арунта» (tjurunga), що застосовують австралійські тубільці під час магічних обрядів, часто як складний музичний виріб. Слово «чуринга» поєднує значення чогось прихованого (“thu”) та такого, що має персональне значення для власника (“runga”) (Strehlow, 1947, с. 85—86).

За публікаціями Даниленка В. М., тільки в сезоні 1973 р. під час розкопок на пагорбі Кам’яна Могила в гротах Чаклуна чуринг знайдено близько 80 таких, схожих одна на одну, ретельно оброблених «плиток-чуринг» (Даниленко, 1986, с. 94—129). Автор підкреслює складний, прокреслений орнамент сторін виробів (Табл. 3). Серед деяких з них він бачить зображення «людини з рогами» та плейстоцени тварини (мамонт, носоріг) (Даниленко, 1986, с. 95—98). Останній факт вказує на архаїчний характер частини плиток. У монографії Михайлова Б. Д. цих виробів більше (Михайлов знаходить ще близько 230 таких об’єктів). Він погоджується з порівняльної датою, але критикує термін «чуринги» як невдалий. На його думку, зображення на окремих блоках Кам’яної Могили пов’язано тільки з відображенням духів тварин та людей (Михайлов, 1994, с. 135).

У 2019—2023 рр. з чурингами працював сучасний український дослідник — Симон Радченко (PhD) (Radchenko, 2022). На думку вченого, міжнародний термін «мобільне мистецтво» по-іншому типологічно організовує роботу дослідника, тому він більш вдалий для характеристики таких знахідок. За його даними, всього у фондах різних наукових установ нараховується близько 378 таких виробів з геометричним орнаментом, з них 228 — у фондах Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», 1 — у фондах Мелітопольського краєзнавчого музею, 2 — у фондах Запорізького краєзнавчого музею, решта — у відділах Інституту археології НАН України в м. Києві. Сучасне дослідження загалом не підтверджує думки Даниленка та Михайлова щодо палеолітичного віку чуринг Кам’яної Могили, однак підкреслює їхню унікальність та особливе місце у вивченні давнього мистецтва. Більш конкретне датування більшості цих предметів можливе лише після подальших археологічних та технологічних досліджень (Radchenko, 2023).

Чурингу №2805 віднайшов Б. Михайлов у 1994 р. в печері Містерій. За даними Рудинського—Михайлова, це квадрат мапи d3, місцезнаходження № 51 (так звана печера Містерій) (Табл. 2). Колекційний номер плитки – КО-3/33. За описом Б. Михайлова, виріб — «риба, з обох боків розписана лінійно-геометричними накресленнями». На передній частині чуринги — серія лінійно-геометричних накреслень, а на звороті — 5 довгих скісних ліній (Табл. 5). Вся поверхня ретельно згладжена. Загальні параметри: довжина — 33 см ; ширина — 16 см ; висота 5 см.

* Ми вдячні пану Радченку за надану згоду на використання його особистого фотоархіву та опису колекції «Кам’яної Могили».

До війни стан території об’єкта був у хорошому стані. На пам’ятці пагорба Кам’яна Могила немає пошкоджень, будівель, споруд, малих архітектурних форм, архітектурних елементів, творів скульптури та ін.. Рослинність представлена тільки на рівні підошви окремими чагарниками.

Відповідно до мапи хронології війни, під час наступу на Півдні 13 березня 2022 року Мелітопольський район окупували російські підрозділи росгвардії  (Хронологія війни агентство «Настоящее время» https://www.currenttime.tv ; Мапа Deep State https://deepstatemap.live ).

За картою Deep State, протягом війни поруч з Кам’яною Могили у м. Мелітополь розташовувались різні військові підрозділи (129- мотострілецький полк ДНР, 34-а окрема мотострілецька бригада).

14 жовтня 2022 року опубліковано відеоролик, де військові в масках зі зброєю заходять на територію Національного заповідника «Кам’яна Могила». На думку авторів тексту, це місцеві поліцаї, які позують на фоні пагорба з дозволу адміністрації музею.( https://ria-m.tv/news/301055/v_melitopole_predateli_politsai_voorujivshis_do_zubov_v_bronejiletah_vyishli_na_ekskursiyu_(video).html).

На території Мелітопольського району під час формування окупаційної влади 9 травня 2022 року виконуючим обов’язки «губернатора» став Євген Балицький (колишній обласний депутат від «Парті регіонів») (https://uk.wikipedia.org/ ).

14 березня 2023 року Державна Дума РФ прийняла федеральний закон «Об особенностях правового регулирования отношений в области культуры в связи с принятием в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области и Херсонской области и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов – Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области и Херсонской области» (від 18 березня 2023 року, № 63-ФЗ). Згідно з цим законом, усі об’єкти культурної спадщини, що були в реєстрах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей на момент прийняття Держдумою рішення про входження ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областей до складу федерації, а також нововиявлені об’єкти на їхній території автоматично визнаються культурною спадщиною РФ без державної експертизи. Рішення про виключення цих об’єктів із державного реєстру об’єктів культурної спадщини також прийматиметься без державної експертизи.  (Федеральный закон от 18.03.2023 № 63-ФЗ https://rg.ru/documents/2023/03/19/fz63-site-dok.html).

Це дозволило створити прецедент з об’єднання Херсонеського історико-археологічного музею-заповідника «Херсонес Таврический» та Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила». За російськими джерелами, ініціатором об’єднання став Володимир Путін, який висловив цю ідею на зустрічі з істориками та представниками «традиційних релігій Росії». За різними джерелами, керує цим процесом Директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін (https://ria-m.tv/news/309514/rashistyi_prisvoili_arheologicheskiy_kompleks_kamennaya_mogila.html). Першу інформацію про це датовано 05 жовтня 2022 р. в телеграм-каналах та на сайтах.(https://ria-m.tv/news/303013/putin_lichno_reshil_zabrat_muzey_kamennaya_mogila_pod_melitopolem_v_sobstvennost_rossii.html).

На сайті президента РФ серед переліку доручень вказано про доручення Пр-2372, яке адресовано Державній Думі, з наказом про розробку створення т. з. філіалу Кам'яна Могила на базі т. зв. Херсонеського історико-археологічного музею-заповідника. Відповідальний — Голова уряду Мишустін М. В. Кінцевий строк виконання 15.05.23 р (http://www.kremlin.ru/acts/assignments/orders/70073).

Розлогий текст від 24.01.2023 року на сайті Державного історико-археологічного музею-заповідника «Херсонес Таврический» посилається на це доручення про створення філіалу (Пр-2372 від 11 грудня 2022 р.). На сайті ГИАМЗ «Херсонес Таврический» вказано дату доручення та відповідальних за підготовку: директор Морозова О. О. та «міністр культури Запорожской области» Ю. В. Кованов.

За російськими джерелами, для цього в січні 2023 року до Криму виїхав представник від окупованої адміністрації «міністр культури Запорізької області» Юрій Кованов. 25.01.2023 р. він разом з директором Херсонеського історико-археологічного музею-заповідника Оленою Морозовою та заступником губернатора Ігорем Міхеєвим записали відеоролик на місцевому телебаченні (НТС Заповедник «Каменная могила» под Мелитополем станет филиалом «Херсонес Таврический» (https://t.me/mikheevia/1052).

Протягом лютого експонати головного та допоміжного фонду Національного музею «Кам’яної Могили» згортають. На місцевому сайті та в соцмережах ВК залишилось інтерв’ю від 20.02.2023 р. де «спеціаліст» «Міністерства культури, спорту та туризму Запорізької області» Сергій Данченко вказує, що основний фонд – більше 500 предметів, науково-допоміжний – більше 600 предметів підготовлено до передачі у м. Севастополь (https://melitopol-news.ru/other/2023/02/20/25796.html). Він впевнений у професійних якостях співробітників у Криму, які допоможуть «… відродити Кам’яну Могилу …».

За публікаціями в Інтернеті, у м. Севастополь 20 травня 2023 р. під назвою «Духовний світ пращурів у петрогліфах Кам’яної Могили» виставлено 120 експонатів (https://www.unn.com.ua/ru/news/2028923-u-sevastopoli-vistavili-eksponati-vkradeni-z-muzeyu-kamyana-mogila-pid-melitopolem). На відео та окремих фото добре видно тільки частину експонатів (половецьку стелу, горщик з орнаментом, зразки пісковику з відбитками водорослі, зуб мамонта, декілька чуринг). Але ми поки не знаємо всієї інформації про ці об’єкти.

На нових фото та відео в інтернеті видно вітрину з предметами мобільного мистецтва з основного фонду Національного музею «Кам’яна Могила». Завдяки Симону Радченку, ми встановили, що одна, яка розташована з правої сторони серед експонатів, — це чуринга № 2805 (Табл. 5).

За останньою відеозаявою від 05 червня 2023 р. завідуючого експозицією національного заповідника «Херсонес Таврійський» Павла Хлебовського « … в зв’язку з загрозою … » готується залишити знахідки у м. Севастополь (https://www.youtube.com/watch?v=2uzppJS3s0w&ab_channel=%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%5C%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2 ).

У цей час в експозиції музею «Кам’яна Могила» виставки проходять біля копій виробів (Табл. 4,2)

Таким чином, діяння Російської Федерації ПОРУШУЮТЬ:

• ст. 43 Положення про закони та звичаї війни на суходолі, додатку до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі, що вимагає від окупанта максимально дотримуватися національного законодавства окупованої території. Себто Росія не може в односторонньому порядку, без погодження з Україною та відповідно до  процедур, здійснювати будь-які кроки щодо культурної спадщини України на окупованих територіях, а тим паче привласнювати такі цінності та розпоряджатися ними.

• ст. 4(3) Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р., яка забороняє незаконне привласнення культурних цінностей (загалом, не лише під час окупації).

• ст. І.1. Першого протоколу до Гаазької конвенції 1954 р., яка зобов'язує окупанта запобігати вивезенню КЦ з окупованої нею території.

• норми 40 і 41 звичаєвого міжнародного гуманітарного права, які забороняють привласнення культурних цінностей, їх незаконне переміщення та зобов’язують державу-окупанта повернути будь-які незаконно вивезені культурні цінності.

• Ст.9 Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 р., яка забороняє будь-який незаконний експорт, інше незаконне переміщення або незаконну передачу права власності на культурну цінність.