Одним із наслідків російсько-української війни є капсулізація/стагнація культури корінних народів України – кримських татар, караїмів, кримчаків - які, залишаючись на території Криму, тимчасово окупованого країною-агресором, вимушені спрямовувати свої зусилля, в першу чергу, на фізичне збереження себе та родин.
Кримськотатарська історія, культура, традиції є ворожим наративом для штучно створеної російської ідеологеми «Крим завжди був російський» та не сумісна з усіма міфами, створеними Росією за останні десятиліття про півострів.
З іншого боку, стереотипні уявлення щодо історії Криму, хибні гадки про етнічно-культурні та національні особливості корінних народів України в контексті історичного, культурного, політичного вимірів, нав’язані російською історіографією та політичною ідеологією, все ще мають місце в українській свідомості.
Метою таких наративів було створення напруги та непорозумінь між українським та кримськотатарським народами задля політичного, економічного панування над ними.
Тому заходи, що руйнуватимуть створені міфи та стереотипи, а також представлятимуть культуру корінних народів широким аудиторіям України є необхідним завданням сьогодення, оскільки сприятимуть згуртованості наших народів перед агресором, особливо в період повномасштабної російсько-української війни.
«ZINCIR/ЛАНЦЮГ – ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ» - культурно-мистецький проєкт, реалізований у 2023 році за підтримки Українського культурного фонду, сприятиме міжкультурному діалогу представників різних етносів України, популяризації історії та культури корінних народів України – кримських татар, караїмів, кримчаків.
Філософія проєкту базується на слові «Zincir», що кримськотатарською означає «ланцюг», що, як відомо, складається з ланок. Цей міцний ланцюг символізує ідентичність народу.
Ланки ланцюга – елементи такої ідентичності – культура, мова, історія, пам’ять, музика, кухня, національні кольори й т. ін.
Також такий «ланцюг пам’яті» об’єднує українську та кримськотатарську ідентичність, Україну з Кримом, збагачуючи їх та міцно пов’язуючи одне з одним.
Цей зв’язок базується на нашій колективній/національній пам’яті – уявленнях про спільне минуле; на єдності наших цінностей, які формували наші ідентичності/культури. Цей зв’язок буде ґрунтуватися на уявленнях про спільне майбутнє нашої країни.
Саме цей задум покладено в ідею проєкту, у межах якого через розбудову партнерств у сфері культурних та креативних індустрій, об’єднання декоративно-вжиткового і візуального мистецтв, аудіовізуальних та освітніх елементів було створено три нові конкурентоспроможні культурні продукти:
1.Виставковий проєкт, що розроблятиметься в партнерстві з громадською організацією «Ель-Чєбєр» та представлений у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
2.Аудіовізуальний проєкт – створення циклу з 12-ти відеороликів, де кожна серія - це окрема історія щодо стереотипів та міфів навколо історії Криму, кримських татар, караїмів та кримчаків.
3.Освітній лекторій – організація проведення 9 лекцій з історії та культури Криму через призму української історії та культури на 3 майданчиках:
а) Національного музею українського народного декоративного мистецтва
б) Державного підприємства «Кримський дім».
в) Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука.
Команда проєкту:
Ельміра Аблялімова-Чийгоз, керівниця проєкту, проджект-менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень, членкиня Експертної ради при Представництві Президента України в АР Крим;
Ерол Велієв, менеджер проєкту;
Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник проєкту, актор та режисер, директор державного підприємства «Кримський дім»;
Рустем Скибін, куратор виставкової частини проєкту та освітнього лекторію, митець-кераміст, голова ГО El Cheber;
Гульнара Абдулаєва, кураторка аудіовізуальної частини проєкту, освітнього лекторію та консультантка з історичних наративів, журналіска, історикиня.
Дмитро Доценко, художник проєкту