Акмонайський рів і вал

Східний Крим є регіоном з визначальною складовою неповторних ландшафтних пам’яток археології. Насамперед їх представлено ровами та валами Боспорського царства: Тирітацьким , Чокрацьким та Узунларським. Водночас тут є ще один, четвертий рів, історичну загадку якого не вирішено й досі – це Акмонайський рів та вал. Ця давня оборонна споруда відсікає та обороняє Керченський півострів на Акмонайському перешийку від решти Криму.

Час будівництва Акмонайського рову й дотепер достеменно невідомий. У науковій літературі є думка, що ця подія датується початком VI ст. до н.е. Інакше кажучи, Акмонайський рів дотичний до «рову сліпих рабів скіфів», про яких писав Геродот. Хоча слід зауважити, що це не є стовідсотково підтвердженим науковим фактом.

До складу пам’ятки входять рів, вал, не менше трьох курганоподібних насипів і, ймовірно, одна боспорська фортеця ІІ – ІІІ ст.

Інфраструктурне будівництво, що розгорнулося в Криму після окупації, завдало чималих пошкоджень пам’ятці . Незаконні археологічні роботи були проведені у 2014 р. (ЛЕП Краснодарський край – Крим, один розріз), 2016 р. (магістральний газопровід Краснодарський край – Крим, 2 розрізи), 2017 р. (автомобільна дорога Керч-Севастополь, один розріз) та ще один невідомий проєкт з одним розрізом. Досить великими незаконними розкопками були роботи 2016–2017 рр., що знищили 1400 кв. м пам’ятки . Інші роботи хоч і були локальними, але не менш руйнівними. Наприклад, у 2014 р. через рів було незаконно прокладено археологічну траншею завширшки 3 м та завдовжки 20 м. Дослідження пам’яток типу Акмонайського рову такими «локальними» роботами несуть чималу загрозу. Обмеженість ширини фронту робіт створює загрози перед археологами, коли вони можуть «пропустити» матеріали, які датують культурний шар чи найважливіші елементи оборонних конструкцій.