Археологічний комплекс Киз-Аул – це некрополь невідомого стародавнього міста на південному узбережжі Керченського півострова. Зважаючи на масштаб і монументальність похоронних комплексів некрополя, можна припустити, що це була чимала фортеця, воєнна колонія, що була заснована Мітрідатом VI. Після доби т.зв. «готських походів» некрополь був покинутий (не пізніше IV–V ст.). У ранньовізантійський час він стає осередком незвичайного поселення. Кам’яні склепи некрополя пристосовуються його мешканцями, як будинки. Ще пізніше, у т.зв. «салтівський» час, колишні склепи-будинки переобладнуються під стійла для сезонного утримання дрібної рогатої худоби.

Некрополь датується ІІ до н.е. – V ст. н.е., але основний час здійснення поховань на ньому датується І – ІІІ ст. Найпізніші виявлені на некрополі середньовічні знахідки та похоронні комплекси датуються між другою половиною Х ст. та XII – XIII ст. Ранньовізантійське поселення функціонувало у VI – VII ст. Склепи некрополя були переобладнані під стійла у другій половині VIII – першій половині X ст.

До складу некрополя входять ґрунтові могили, ґрунтові могили з кам’яними ящиками, одно-двокамерні кам’яні склепи з дромосом, поховання собак та коней. Поселення представлене поодинокими напівземлянками, кам’яними склепами, переобладнаними під житло або стійло для худоби.

Некрополь Киз-Аул незаконно розкопувався у 2015–2019 рр. Основний район досить обмежених робіт був зосереджений вздовж прибережної лінії, схильної до активної абразії.

У 2017 р. під час незаконних розкопок у склепі № 10 було зроблено відкриття фрагмента мармурового напису . Він датується 204 р. і належить боспорському високопосадовцю Гераку, сину Понтика, головного перекладача аланів і керівника царського двору. Він відремонтував, ймовірно, міську браму міста, жителі якого залишили некрополь Киз-Аул. Другий відомий напис 208 р. Герака раніше був знайдений під час розкопок Гермонасси (Таманське городище).