Городище Артезіан (антична Пароста) входило до складу Боспорського царства, як один із його опорних прикордонних пунктів. Унікальність Артезіану в тому, що тільки тут археологічно простежується військова кампанія Боспоро-римської війни 46/47 — 49 рр. Це зіткнення Боспору й Риму було спровоковано усуненням боспорського царя Мітрідата III римським імператором Клавдієм і призначенням новим правителем Котіса I, який, як і Мітрідат, походив із місцевого правлячого дому. Унаслідок цих подій на Боспорі піднялося повстання й Пароста зуміла відбити перший штурм римсько-котісовських військ у 46/47 рр. У 49 р городище Артезіан завоювали римляни, війна закінчилася, а влада Котіса I вже ні в кого не викликала заперечень.

Пам’ятки історичного ландшафту городища Артезіан сумарно датуються від IV ст. до н.е. до VIII–X ст. Хронологія городища Артезіан укладається в рамки IV ст. до н.е. — IV ст. н.е. Оборонні стіни ранньої Цитаделі Артезіана перекривають залишки святилищ хтонічним богам IV ст. до н.е. У безпосередній близькості до античної фортеці розташовано два синхронних некрополі. Південно-західний могильник (цей об’єкт, як і всі інші нові, виявлено у 2017–2018 рр.) примикає й частково перекриває курганні групи Паша-Салин-Південь (окупаційна назва «Чистопілля-Північне»), що належать епосі енеоліту і бронзового століття. Археологічні розвідки, проведені перед/під час розробки кар’єрів піску Центрально-Салинського родовища, показують, що крім античного й ранньосередньовічного некрополя в районі городища присутній пізній цвинтар XVII-XIX ст., який, мабуть, належав пізньосередньовічному поселенню Маяк-Салин.

До складу городища Артезіан входять руїни Ранньої (IV ст. До н.е. — I в.) і Пізньої (I — IV ст.) Цитаделі, оборонні рови, вали і комплекс міської забудови.

Основним різновидом знищення городища Артезіан є незаконні археологічні розкопки. У 2014–2019 рр. роботи було зосереджено в просторі між оборонною стіною ранньої Цитаделі й оборонним ровом. Тут було досліджено докрепосний жертовник хтонічним богам і жертовник римського часу. Основними об’єктами забудови простору перед стінами ранньої Цитаделі є напівпідвали садиб міської забудови городища.

Не менш значним викликом безпеці комплексної пам’ятки є функціонування кар’єру з видобутку піску на родовищі Центрально-Салинському . Знищення пам’яток у зв’язку з його роботою припадає на 2017–2018 рр. У 2017 р. кримське «Таврійське археологічне товариство» провело археологічну розвідку території, виділену окупаційною адміністрацією під розробку родовища піску. У результаті проведення незаконних археологічних робіт, які були здійснені, навіть без дозволу окупаційної влади, пам’яток на території понад 100 га не було виявлено. Проведені одночасно з цим розвідки дослідників городища Артезіан, показали, що висновки про відсутність пам’яток археології «Таврійським археологічним товариством» на місці майбутнього кар’єру були просто сфальсифіковані. Було проігноровано 30 курганів і три поселення елліністичного часу. У 2018 р. «Таврійським археологічним товариством» була досліджена «під знесення» курганна група Паша-Салин-Південь (окупаційна назва «Чистопілля-Північне») — наскільки змінилася якість їхніх робіт, порівнюючи з 2017 р., залишається невідомим.

Найбільш яскравою знахідкою 2014–2019 рр. є фрагмент кам’яної стели з вершниками, що скачуть один за одним. Її було відкрито в 2017 р.

Головним викликом збереженню об’єкта залишається проблема консервації городища. Відсутність постійного музейного (екскурсійного) обслуговування перетворює яскраву й найважливішу східнокримську пам’ятку історії контакту і втрати Боспорським царством незалежності під тиском Римської імперії в невиразні купи каміння на околиці сучасної індустріальної зони.