Поселення Кош-Кую I є історичним однойменним кримськотатарським селом. На іншому тлі воно виділяється тривалою традицією функціонування та горизонтами забудови епохи мезоліту, бронзового та раннього залізного віків, античності, золотоординського та ханського періодів, Нового та Новітнього часу. Існування цього поселення вкотре доводить континуїтет і спадкоємність існування давніх міст і сіл Криму впродовж усього часу життя homo sapiens на півострові.

Поселення Кош-Кую I має кілька горизонтів забудови, що перериваються. Розташування (сліди короткочасного перебування первісної людини) на його місці відносяться до VI – IV тис. до н.е. Стаціонарне поселення утворюється лише в бронзовій добі й датується другою половиною II – початком I тис. до н.е. Шари варварського поселення датуються межею V/IV – кінцем IV/першими десятиліттями III ст. до н.е. Село Кош-Кую, як таке починає функціонувати на межі XIII – XIV ст. З другої половини XV ст. поселення значно розбудовується й напівземлянки раннього часу масово замінюються кам’яними садибами. У такому вигляді пам’ятка функціонує до першої чверті ХІХ ст., після чого село зміщується на північ, а старе поселення перетворюється на руїни.

До складу горизонтів місцезнаходження епохи пізнього мезоліту-неоліту та поселення епохи бронзи – ранньої залізної доби входить виключно культурний шар, насичений артефактами. Досліджено «садиби» варварського догрецького поселення з житловими помешканнями та господарськими дворами, вулиці, громадське зерносховище, водосховище (запруда з дамбою), некрополь та зольник-святилище. Золотоординський шар с. Кош-Кую представлений не менше як 10 напівземлянками та господарськими ямами. Ханський період в історії пам’ятки починається з перетворення напівземлянок золотоординського поселення на кам’яні садиби із загонами для худоби та зольниками. Кримськотатарське с. Кош-Кую пов’язано із одночасно побудованим цвинтарем.

У 2015, 2017–2018 рр. поселення Кош-Кую I незаконно розкопувалося «під знесення» під час спорудження електромережевого енергомосту «Російська Федерація – півострів Крим» (2015 р.) та автомобільної дороги Керч-Севастополь (2017 – 2018 рр.) . Роботи велися з використанням будівельної техніки на площі приблизно 3,1 га, де пам’ятка була повністю знищена.