Ханський палац, вулиця Гастелло, Бахчисарай, Бахчисарайський район, Крим, 98403, Україна
(МАТЕРІАЛ ПОСТІЙНО ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Палац кримських ханів (далі – Ханський палац) – головна резиденція правителів Кримського ханства. Кримське ханство - історична держава кримських татар, що існувала із середини XV ст. до кінця XVIII ст. (до XV ст. була частиною Золотої Орди).Воно було розташоване на території Кримського півострова, південних регіонах України та Північного Кавказу, а у квітні 1783 року анексоване Російською імперією. Родовий знак правлячої в ханстві династії Гіреїв – тамга – є елементом національного прапору кримських татар у наш час. Бахчисарайський Ханський палац із першої третини XVI ст. був не тільки домом хана, а й адміністративно-політичним центром цієї держави. До речі, це був не єдиний палац правлячої династії, на той час у Криму існувало ще 5 малих ханських палаців: палацові комплекси у Кирк-Ері, Улакли-Сараї, Алма-Сараї, Качи-Сараї, Сюйрень-Сараї.
Зараз входить до Попереднього списку культурної спадщини ЮНЕСКО, охоронний номер у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України – 010077. Це єдиний у світі об’єкт кримськотатарської палацової архітектури та єдиний збережений палацовий комплекс династії Гіреїв, нащадків Чингізхана.
До 01.01.2015 комплекс був на балансі Кримської республіканської установи «Бахчисарайський історико-культурний заповідник»
Історія
Початок будівництва Палацу (який, до речі, став відправною точкою будівництва нової столиці, яка згодом стала називатися іменем палацу – Бахчисарай (кримськотатарською - палац-сад)) датується 1532–1533 рр.. Зведення Палацу пов’язане з ім’ям хана Сахіба I Гірая, який залишився в пам’яті не тільки як засновник нової столиці Кримського ханства, але і як великий реформатор, правитель Казанського (де, між іншим, організував опір спробам Москви заволодіти Казанню) та Кримського ханства.
Найстарішими об’єктами комплексу є Портал Алевізо де Монтаньяно або Демір-Капу («Залізний портал»), створений в 1503 р. відомим італійським майстром Алевізом де Монтаньяно, лазні «Сари Гюзель» (1533) та Ханська мечеть (1532). Спочатку мечеть була купольною, однак після пожежі 1736 р., влаштованої за наказом російського фельдмаршала Бургарда-Крістофа Мініха, мечеть сильно постраждала й була перебудована. Дах мечеті став чотирискатним, покритий черепицею й увінчаний шпилем.
Після анексії Кримського ханства в 1783 році Російською імперією в історіографії Бахчисарайського палацового комплексу почався "імперський" період. Він характеризувався спробами підготовки та проведення реставраційних заходів, які були пов’язані або з відновленням комплексу після пошкоджень внаслідок стихійного лиха, або з очікуванням у Бахчисараї високопоставлених гостей. Недостатність фінансування, відсутність висококваліфікованих виконавців і, відверто кажучи, бажання принизити історичний статус палацового комплексу призвели до того, що значна частина будівель втрачена безповоротно, а вигляд уцілілих часто спотворений до невпізнання.
Після депортації у 1944 р. кримських татар з їхньої історичної батьківщини радянська влада намагалася знищити всі згадки про них: на півострові провели "топонімічні репресії", руйнували кримськотатарські пам’ятки, спалювали рукописи і книжки, у мечетях відкривали кінотеатри та крамниці. Після такого майже тотального знищення дивом збережений комплекс Бахчисарайського Ханського палацу став для кримських татар, що почали масово повертатися з місць депортації в Крим у 80-90-х роках XX ст., не тільки символом зародження, розвитку та державності на цій території, а й символом відродження на рідній землі. Подібна філіація смислового простору, що надається цьому історичному об'єкту, характерна і для більш раннього періоду. Не випадково саме Ханський палац був обраний як місце проведення першого Курултаю кримськотатарського народу 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року.
Нова окупація: 2014 рік
Привласнення: До окупації 2014 року балансоутримувачем пам’яток була Кримська республіканська установа «Бахчисарайський історико-культурний заповідник». У 2014 році майновий комплекс КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» був незаконно привласнений окупаційним урядом т. зв. «Республики Крым». 2015 року весь майновий комплекс перейшов в управління створеного окупаційною владою «ГБУ РК «Бахчисарайский историко-культурный и археологический музей-заповедник». У 2015 році пам’ятки номінації незаконно занесені Розпорядженням Уряду Російської Федерації до «Единого государственного реестра объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации». Вже через 100 років після такої знакової події цей унікальний архітектурний ансамбль кримськотатарської, української та східноєвропейської історії став жертвою російської агресії. За останні 7 років будівельні компанії за згодою російських окупаційних органів влади та державних органів Російської Федерації під виглядом "заходів з охорони культурної спадщини" проводять незаконні (з точки зору міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини) будівельні/ремонтні роботи на пам’ятці, що призводять до змін пам’ятки, погіршуючи її естетичну, історичну, наукову та художню цінність.
Першою під нищення підпала найстаріша будівля комплексу – Біюк Хан Джамі («Ханська мечеть», охоронний номер у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України - 010077/8). Методи, які використовувала окупаційна влада Криму щодо реставрації, викликали обурення кримських активістів, а пізніше стали предметом відповідних звітів Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
Дозвіл на проведення “реставраційних” робіт у Великій Ханській мечеті ("історія" з реставрації Палацу почалася саме з цього об’єкту) був виданий 25.07.2017 року. У жовтні 2017 року роботи стартували.;
Велика Ханська мечеть, безумовно, потребувала реставрації, але вона мала базуватися на збереженні її автентичності, а не тільки зовнішнього вигляду пам’ятки.;
Згідно з висновком інституту «УкрНДІпроєктреставрація», який ще в 2014 році готував проєкт реставрації мечеті:
При додатковому моніторингу стану перекриття, що було проведено в 2015 році, результати висновку інституту «УкрНДІпроєктреставрація» підтвердилися. Була встановлена тимчасова опорна конструкція над входом в мечеть з боку річки Чурук-Су.
Однак на етапі проєктування окупанти замість реставрації окремих елементів історичної покрівлі мечеті прийняли рішення про повний демонтаж покрівлі та застосування до об’єкту культурної спадщини будівельних методів і норм як до сучасних споруд. Це виконали не професійні реставратори, а будівельники, використовуючи важку техніку та відбійні молотки. Такі роботи супроводжувались вібрацією стін будівлі мечеті та призвели до численних пошкоджень, в тому числі фрескових розписів на південному та західному фасадах мечеті (XVIII -ХІХ ст.). Аналіз демонтованих елементів балочної системи покрівлі підтверджує відсутність потреби в повному демонтажі, адже балочна система майже на 95 % була в нормальному стані.
Крім того, на об’єкті культурної спадщини використовуються сучасні будівельні матеріали і технології, що є неприпустимим. Йдеться передусім про використання композитних матеріалів для балочної конструкції, бетонних розчинів із застосуванням армування. Прадавня ложкова черепиця (кєрамєт або «татарка») кустарного виробництва замінюється на іспанську черепицю заводського виготовлення «Чернець і черниця» з імітацією під старовину. Водночас повністю порушено технологію укладання черепиці на глину (її також замінено на сучасні кріплення).
Виконавець не проводить розрахунок додаткового навантаження на стіни, що створюється за рахунок нових нашарувань (нова балочна система, армований з використанням бетону, сейсмопояс тощо). Такий показник обов’язково мав би розраховуватися під час підготовки проєкту реставраційних робіт. Стіни Великої Ханської мечеті були побудовані у 1533 р., тому попередні вивчення стану фундаментів, стін, використаних у процесі будівництва матеріалів, розчинів, розрахунок впливу додаткового навантаження тощо мали би показати можливу варіативність матеріалів та методів реставраційних робіт. Ігнорування цих факторів є також показником відсутності фахового підходу до проведення реставрації.
Усі роботи, що проводилися у 2017–2018 рр., безумовно, обтяжили конструкцію, а бетон посилив ерозію бутового мурування кладки стін. Роботи з демонтажу покрівлі проводили в осінньо-зимовий період, при цьому будівля пам’ятки не була захищена від опадів. Поліетиленове покриття як система захисту від опадів не відповідала навіть елементарним вимогам захисту і призвела до потрапляння великої кількості опадів у середину будівлі. Все це, а також використання жорстких методів миття фасадів (з незрозумілих причин), призвело до перенасичення ґрунтів і подальшого їх осідання та горизонтального переміщення. У результаті цього у 2018 році виникли численні розриви та тріщини на північному фасаді мечеті, фасаді Світського корпусу та східному мінареті мечеті, який до проведення робіт мав невеликий нахил.
Постраждали також і об’єкти культурної спадщини, що були в безпосередній близькості від будівельних робіт (біля мечеті). Зафіксовані тріщини на деяких надгробках Ханського цвинтаря, що з’явилися, ймовірно, (за слів експертів) в результаті незахищеності від механічного впливу.
8 лютого 2021 року північно-східний кут будівлі Світського корпусу внаслідок осідання і горизонтального переміщення ґрунтів було відірвано від масиву стін, що супроводжувалось спіральною деформацією.
На сьогодні так званими "реставраційними роботами", які насправді є звичайними будівельними роботами, охоплено майже всі об’єкти комплексу. Роботи проводяться в Головному корпусі, Соколиній вежі, Стайневому корпусі, Бібліотечному корпусі, Головному корпусі, Гаремі та на ландшафтних об’єктах.
Восени 2021 року роботи зосередилися на місцевості перед Ханською мечеттю – проводилося "поглиблення русла" річки Чурук-Су. Роботи здійснювалися без ретельних досліджень пам’ятки, які мають передувати реставраційним роботам. У результаті цього було знищено нашарування в руслі ріки нижче рівня материка, відмостку русла (датованого не пізніше XVIII ст.), частину фундаментів облицювання набережної й опор мостів. Саме це, відповідно до висновку активістів і фахівців, призвело до посилення процесів осідання і горизонтального переміщення ґрунтових мас, на які спирається північний фасад Біюк Хан Джамі і Світського корпусу. У такому стані об’єкт зайшов у зимовий період 2021-2022 рр. З кінця грудня 2021 року в м. Бахчисарай випало багато опадів. Це стало причиною перенасичення водою відкритого перед мечеттю майданчика.
Події 2022 – 2023 років:
Ця інформація постійно оновлюється…
Агресивна "реконструкція": експертні оцінки
Сучасна світова практика надає перевагу реставрації, а до реконструкції вдається лише у виняткових випадках – при руйнуванні пам’ятки в разі воєнного конфлікту або стихійного лиха. Реставраційні роботи мають на меті забезпечити збереження автентичної матеріальної структури як носія історичної, наукової, архітектурно-художньої інформації та надати їй форму відповідно до історико-культурного змісту. Проте ті заходи, що проводить окупант у Бахчисараї, руйнують історичний об’єкт і деконтекстуалізують його. Ще 22.02.2018 кримські фахівці-реставратори вже висловили тривогу щодо робіт у Великий Ханській мечеті.
У процесі вивчення інформації з відкритих джерел про роботи на території комплексу виявлено кілька вагомих порушень основоположних принципів проведення реставрації:
Усі заходи консервації, реставрації та протипожежної, санітарної, екологічної охорони тощо, які проводяться на пам’ятці, не можуть:
Крім цього, треба було провести історико-архівний аналіз. Усе це загалом дало б можливість реставраторам відновити первісний вигляд, зберегти історичність й автентичність пам’ятки.
Фактично проведені окупаційною адміністрацією дослідження мали поверховий характер, а прийняті інженерні рішення підтвердили відсутність професійного реставраційного підходу.
Відповідно до висновку експертів Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM), роботи, які проводили на цьому об’єкті, «характерні для нового будівництва. Масова заміна дерев’яних конструктивних елементів сучасними матеріалами, що не притаманні культурі кримськотатарського будівництва, спотворює історичну достовірність усього ансамблю, порушує естетичну цінність і комплексність пам’ятки, завдає непоправної шкоди історії та культурі кримських татар.»
Аналіз відкритих електронних кримських джерел і фотофіксація фахівців показали, що генеральним підрядником і автором проєкту в 2016 році було обрано будівельну компанію «АТТА Груп», яка не мала досвіду реставраційних робіт. Субпідрядником і розробником проєкту в 2017 році було обрано ТОВ «Кірамєт». Замовником робіт виступав так званий "Комітет з охорони культурної спадщини Республіки Крим", голова – Єфімов Сергій Олексійович, до 2014 р. займався картографією. Перший заступник голови комітету – Діденко Олександр Євгенович, спортсмен, раніше реставрацією не займався.
У липні 2018р. було укладено контракт із ТОВ "КІРАМЕТ" на розробку науково-проєктної документації з реставрації об'єктів: Ханська мечеть (ІІ етап), Гробниця "Дюрбе Діляра-Бікеч", Гробниця "Північне Дюрбе", Гробниця "Південне Дюрбе").
Також документацію щодо реставрації об'єктів Ханського палацу розробляв ТОВ «МЕАНДР», який зірвав практично всі контракти, які він мав виконати в Криму. ТОВ «Меандр» зобов'язався в серпні 2018р. розробити науково-проєктну документацію щодо реставрації об'єктів: Головний корпус (ремонтно-реставраційні роботи), Набережна з трьома мостами, Гарем; та розробити науково-проєктну документацію з реставрації об'єктів: Графський (світський) корпус, Ханська кухня, Конюшень, Бібліотечний корпус, Соколина вежа, Катерининська миля.
У серпні 2019 р. ТОВ "КІРАМЕТ" отримало контракт на розробку науково-проєктної документації з реставрації об'єктів: «Надгробна Ротонда», XVIII ст., «Лазня «Сари-Гюзель» 1533 рік.
У грудні 2019р. Договір на виконання реставраційних робіт на об'єктах: Графський (світський) корпус; Ханська кухня; Конюшний корпус; Бібліотечний корпус; Соколина вежа - було укладено з ТОВ "ГЕФЕСТ".
Також у грудні 2019р. ТОВ "НАУКОВИЙ РЕСТАВРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" уклало контракт на виконання реставраційних робіт на об'єктах: Гробниця "Дюрбе Діляра-Бікеч"; Гробниця "Північне Дюрбе"; Гробниця "Південне Дюрбе".
У грудні 2020 р. АТ "РЕСТАВРАЦІЙНІ КОМПАНІЇ" уклало два контракти:
У лютому 2021р. було визначено двох підрядників для подальшої "реставрації" об'єктів Бахчисарайського палацу:
Таким чином, у Бахчисарайському Ханському палаці постійно змінюються підрядники, деякі згодом оголошують про своє банкрутство.
Згідно з "планом з ревіталізації палацового майдану" передбачається встановлення статуй тварин, що не відповідає культурному ареалу пам’ятки (через аніконізм1 в ісламі). Також планується знесення історичних споруд, що датуються XVII ст.
Дослідники фіксують проведення християнських свят на території Ханського палацу, що певною мірою сприяє історичній деконтекстуалізації культурної спадщини.
Знецінюючи (навіть шляхом перебудови) історичну значущість об’єкта, що є важливим символом для корінного народу України, окупаційна адміністрація продовжує реалізовувати довгострокову, ще радянську програму, спрямовану на знищення історичної пам’яті, зміну світогляду та асиміляцію кримськотатарського етносу.
Варіанти правосуддя: від Києва до Гааги
За процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування низки кримінальних проваджень за фактами незаконного проведення пошукових, археологічних робіт, умисного знищення, руйнування та псування пам’яток історії та культурної спадщини на тимчасово окупованій території півострова Крим.2
Незаконно створені органи влади на тимчасово окупованій території півострова Крим у м. Бахчисарай незаконно привласнили 32 об’єкти нерухомості, що входять до пам’ятки національного значення «Ханський палац», який є складовою частиною Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Встановлено, що проводиться умисне знищення та псування цієї історичної пам’ятки шляхом проведення масштабних незаконних будівельних робіт.
Описана поступова видозміна унікальних культурних та історичних компонентів Бахчисарайського ханського палацу в результаті так званої “реставрації” може розглядатися як один з факторів культурного стирання, що проводиться окупаційною владою в Криму проти кримськотатарського народу. У свою чергу, культурне стирання може кваліфікуватися як злочин проти людяності у вигляді переслідування та навіть як злочину геноциду. Зрозуміло, що лише проведення самої “реставрації” недостатньо для того, щоби недвозначно стверджувати про скоєння одного з вищеназваних міжнародних злочинів. Втім, цілеспрямоване дискримінаційне таргетування культурних об’єктів та пов’язаної з ними нематеріальної культурної спадщини конкретної етнічної або релігійної спільноти може бути однією з вагомих вказівок на можливе існування переслідування групи та/чи геноцидального умислу, направленого на часткове чи повне знищення ідентифікованої групи у виконавців, які беруть участь і в інших протизаконних діях проти кримськотатарського народу. Світова спільнота, зокрема ПАРЄ, усе більше усвідомлює важливість такого інклюзивного бачення порушень проти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, які кумулятивно призводять до стирання культурної ідентичності. Саме тому важливо максимально нюансовано документувати такі порушення та обґрунтовувати їхні взаємозв'язки з іншими міжнародними злочинами з метою впровадження національних і міжнародних кримінальних процесів, ініціатив та для встановлення істини та репарацій.
1. Аніконізм в ісламі - уникання зображень живих істот у деяких формах ісламського мистецтва . Ісламський аніконізм походить частково із заборони ідолопоклонства, а частково з віри в те, що створення живих форм є прерогативою Бога. Хоча Коран прямо не забороняє візуальне зображення будь-якої живої істоти, він використовує слово musawwir (творець форм, художник) як епітет Бога. Корпус хадисів (вислови, які приписуються ісламському пророку Мухаммеду ) містить більш чіткі заборони на зображення живих істот, закликаючи художників «вдихнути життя» в їхні образи та погрожуючи їм покаранням у Судний день. Мусульмани тлумачили ці заборони по-різному в різні часи та місця. Релігійне ісламське мистецтво зазвичай характеризується відсутністю фігур і широким використанням каліграфічних, геометричних і абстрактних рослинних візерунків.
2. Зокрема, слідство вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 298, ч. 2 ст. 201, ст. 341, ст. 356, ч. 1 ст. 438 КК України.
інформація уточнюється